У ході недавнього дослідження вчені дійшли висновку, що очі можуть вказати на очікувану тривалість життя. Зокрема, міжнародна група дослідників виявила зв'язок між біологічним віком сітківки та ризиком смерті.
Як повідомляє British Journal of Ophthalmology, дослідження, в якому взяли участь майже 47 тис. осіб, показало, що люди, чия сітківка була "старше" їхнього фактичного віку, з більшою ймовірністю помруть протягом найближчого десятиліття, інформує UAINFO.org.
Сітківка містить мільйони світлочутливих та інших нервових клітин, які отримують та відтворюють візуальну інформацію. Під час своєї роботи дослідники використали штучний інтелект, який розраховував вік сітківки людини по зображеннях очного дна. За словами фахівців, відкриття може мати великі наслідки для лікування нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера.
Читайте також: Ігри розуму: вчені нарешті розгадали, чому виникає відчуття дежа вю
Вчені спостерігали за учасниками віком від 40 до 69 років у середньому протягом 11 років. У кожної людини було проскановано очне дно. Потім дослідники порівняли "біологічний вік" сітківки кожного добровольця з його хронологічним віком. У результаті у багатьох було виявлено різницю між цими показниками, причому при кожному її збільшенні на один рік ризик смерті від будь-якої причини підвищувався на 2–3%. Найбільша різниця була з підвищенням ризику на 49–67%.
Дослідження проводилося з урахуванням інших факторів, таких як високий кров'яний тиск, індекс маси тіла (ІМТ), навички, спосіб життя та етнічна приналежність.
Читайте також: Секрети довголіття: три ключові групи продуктів для довгого життя
"Наші результати показали, що різниця у віці сітківки є незалежним предиктором підвищеного ризику смертності, особливо від серцево-судинних та неракових захворювань. Підсумки вказують на те, що вік сітківки може бути клінічно значущим біомаркером старіння", – наголосили вчені.
Висновки фахівців ще раз доводять, що мережа дрібних судин у сітківці ока є надійним показником загального стану здоров'я системи кровообігу та мозку.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube