В Алтайському федеральному бункері святкували смерть Горбачова. Дугін і Соловйов захоплено обпалювали в каміні нетлінне тіло світлої людинки Даші Дугіної, новий путінський фаворит, майбутній міністр так званої оборони Золотов в міру своєї уяви насолоджувався милостями Верховного правителя, енергійно обмахуючись березовим віником в паруючому тазу з повіями, а ображений Шойгу бродив з бубном навколо поламаного іранського безпілотника, верескливо волаючи до духів предків з вимогою ремонту. Путін, який повернувся від калінінградських школярів, вперше за останні півроку був у піднесеному настрої з нагоди восьмого взяття населеного пункту Піски.
Про це у своєму новому фейлетоні на сайті УНІАН пише журналіст Василь Рибніков, інформує UAINFO.org.
— Гумова мояяя, з вітром заручена, світлом осяяна! — співав Путін. — Навіщо мені тепер зоря?! Попи падають в моря! Розриваючи якоряяя, геть летить душа моя!
— Це ви про що співаєте, Владим Владимич? — ввічливо поцікавився Медведєв, намагаючись потайки показати одній з повій Золотова, але безуспішно. — Випадково не про працьовитість?
— Абсолютно не про працьовитість, — запевнив його Путін, розпливаючись у мрійливій усмішці. — Швидше, якраз навпаки.
— Це пісня Кіркорова, а він молдаван, — зауважив Лавров з легким докором. — Мало того що євреї Гітлера нашого розіп'яли, так ще й ці фет-фрумоси срані расизмом російське населення загнобили. Треба б їм показати, де раки зимують.
Читайте також: Назар Приходько: Аби зрозуміти Путіна, потрібно знати не те, кого чи що він ненавидить, а те, що він любить
Медведєв розстебнув штани і, приклавши до них лупу, знову показав. На жаль, повія знову нічого не змогла розгледіти і тільки здивовано знизала плечима.
— Та щоб тебе! — вилаявся Медведєв, зняв штани зовсім і підбіг до тазу з повіями впритул. — Ось же, ось! Ніхто не хоче засурмити, дівчата? Перший ангел, між іншим, вже засурмив!
— П#здуй звідси, засурмив, — невдоволено буркнув Золотов і боляче хльоснув Медведєва віником по сурмилці. Медведєв заверещав і стрімко кинувся на карачках у бік каміна.
— Гумова попа як світанок, зізнань невигадливих чисте світло, — меланхолійно проспівав Путін, розглядаючи Дмитра з тилу. — Гумова попа раз на рік приносить щастя і біду.
— Пророкує, — пророкував Дугін, поливаючи молоде свіже тіло доньки рідиною для розпалювання мангалів. — Пророкує щастя, і біду, і небачену міць російського світу по всьому Всесв… Та лежи ти спокійно, кодло сатанинське!
— Як же мені, татусю, лежати спокійно, коли ви мене сьогодні вже втретє спалюєте! — поскаржилася Даша, відпльовуючись. — Я винувата, чи що, що в труні після вибуху як жива лежала?!
— Мовчи, тварюка, — побожно сказав Дугін і чиркнув запальничкою. Даша спалахнула, як факел, і засмикалася, але татуся не послухатися не наважилася.
— Бачте, Даша, — строго сказав Соловйов, ворушачи палаючий труп діамантовою кочергою — єдиною річчю, яку йому вдалося врятувати з конфіскованої русофобами дачі на озері Комо, — ми найбільша країна. Не тому що ми живемо краще за всіх, ні, а тому, що у нас є найбільше призначення — ми воюємо на боці добра. Ми встаємо і закриваємо своїми тілами… Ну, коротше, російська людина завжди готова померти за вищу мету, коли батьківщина скаже "треба".
— Так, так! — провила Даша в екстазі. — Ще, ще!
— Та куди тобі ще, геєна вогняна, просто здохни вже і все! — крикнув Дугін, вихопив з рук Соловйова кочергу і спробував увігнати її Даші в серце, але послизнувся, підпалив бороду, закричав від страху і кинувся було геть від мангала, але спіткнувся об стояв ззаду на карачках Медведєва і впав головою в таз Золотова.
Читайте також: Путін хоче відновити СРСР, але військова поразка Росії в Україні неминуча – Кислиця
— Всіх у#бу, — розважливо сказав Золотов, міцно схопив Дугіна за загривок, занурив його голову глибше в воду і не відпускав, поки великий філософ не захлинувся. — Ну ось, одного у#бав.
— Браво! — зааплодував Путін. — А Піски візьмеш?
— А чого ж не взяти, нах, — знизав плечима Золотов. — Їх уже, біомати, і Кадиров, нах, три рази брав, нах, і Пушилін, нах, брав, і навіть цей чукча, пилять, брав, як його, нах, лопата ця з очима тупорила, ну як же його, нах…
Шойгу закусив губу і став бити в бубон так голосно, що за цим гуркотом присутні не почули, як він перестав просити духів відремонтувати іранський безпілотник, тим більше що вони все одно не знали як, а почав напівголосно підбивати їх на щось зовсім інше. При цьому він вказував духам очима на Золотова, який геть розійшовся.
Тим часом Даша догоріла, і вогонь в каміні згас.
— …іздець блянах! — закінчив Золотов. — На.
— А я б не став поспішати, — розважливо сказав Соловйов, спостерігаючи за тим, як обвуглений скелет Маші Дугіної стрімко обростає незайманою шкірою, регенеруючи назад в світлу людинку. — Ви бачите, як швидко йде процес омолодження? А що якщо взяти життєві соки цієї милої чуйної дівчини і якось впорснути їх? Адже, за великим рахунком, це і є вища мета героїчної смерті російської людини! Таким чином, сам Владим Владимирович стає безсмертним.
Всі, крім Золотова, подивилися на нього з неприхованим жахом. Золотов не в'їхав.
— А ти молодець, Соловйов, — похвалив його Путін, — працьовитий. А працьовитість, скажу я вам, це не тільки гумова попа…
Соловйов зашарівся від задоволення.
— Але і гумовий рот! — радісно закінчив він за Путіна. — Я слухав ваш виступ перед дітьми дуже уважно. Поки всі захоплювалися вашою гумовою попою, я звернув увагу на ваші великі слова: "ретельно пережовуючи їжу, ти допомагаєш суспільству". Це ж натяк на гумовий рот, чи не так?
— Хм, — задумався Путін. — Гумовий рот, мабуть, місцями навіть цікавіше гумової попи буде. Ну у тебе, Соловйов, і мізки!
— Мізки, — сказала повстала Даша, хижо висовуючись з каміна. — Свіжі мізки!
З цими словами вона міцно схопила Соловйова за шию і почала швидко прогризати йому голову. У ту ж мить Шойгу трахнув бубон, і духи предків забрали Золотова разом з тазом і повіями.
— Золотов! — відчайдушно крикнув Путін. — Вернись!
— Ща тільки духів переп#здячу, — відгукнувся Золотов з сусідньої кімнати. Кілька секунд з-за стіни лунали звуки боротьби, потім повернувся втомлений, але задоволений Золотов. Перед собою він котив труну з тілом Горбачова.
— Ось, — сказав Золотов гордовито. — Горбачова прих##чив.
— Прибери це негайно! — закричав Путін в паніці. — Я ж сказав, що не хочу з ним прощатися!
— О, Гумова Попка, яка зустріч! — раптово сказав Горбачов, встаючи з труни і спритно затягуючи Путіна до себе. — Пам'ятаєш мене, тугосеря?
Кришка труни з гуркотом зачинилася.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
