«Це рівень технологій кінця 1990-х»: дослідники розвіяли міф про здатність російської зброї змагатися з західною

120

"Це рівень технологій кінця 1990-х": дослідники розвіяли міф про здатність російської зброї змагатися з західною

У російській зброї виявили безліч неросійських технологій і унікальних, але низькотехнологічних компонентів.

Британські дослідники зброї з Conflict Armament Research випустили доповідь, яка спростовує твердження Москви про те, що вона реформувала армію і знову може змагатися зі збройними силами своїх західних супротивників.

Про це йдеться в матеріалі The New York Times, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Незалежна команда дослідників Conflict Armament Research ідентифікує та відстежує зброю та боєприпаси, що використовуються у війнах по всьому світу. На запрошення українського уряду фахівці організації досліджували електроніку новітніх російських крилатих ракет і ударних вертольотів. Зокрема, вони проаналізували залишки трьох типів російських крилатих ракет. Серед них: Х-101, "Торнадо-3".

"Доповідь спростовує твердження Москви про перебудовану армію, яка знову може змагатися зі Збройними силами її західних супротивників", — наголошується в статті.

Низька якість російської зброї

Зі звіту організації випливає, що найкраща зброя в російському арсеналі часто містила досить низькотехнологічні компоненти та унікальну, але просту супутникову навігаційну систему.

За словами Арсеніо Менендеса, підрядника NASA, чиє хобі – реконструювати компоненти керованої зброї, російська навігаційна система нагадує архітектуру GPS-приймачів з відкритим вихідним кодом. Вони не вважаються виробами оборонного призначення.

Читайте також: Два "Байрактари" за три доби знищили техніки РФ на $26,5 млн: Залужний розкрив деталі

"Команда інженерів-електриків з коледжу могла б побудувати це", – сказав він.

Помилки, допущені нестандартними пристроями GPS при обробці супутникових сигналів, можуть в кінцевому підсумку призвести до того, що крилата ракета промахнеться повз ціль з великим відривом.

Сторони, що воюють, часто досліджують захоплену військову техніку на предмет розвідувальної цінності. Але Conflict Armament Research зауважили, що вони були шоковані очевидною байдужістю Росії до того, наскільки багато що з її озброєння противник може легко переконструювати.

За словами Менендеса, росіяни використовували засоби захисту, які можна зустріти в комерційних продуктах, таких як пристрої читання кредитних карт.

"Це рівень технологій кінця 1990-х або середини 2000-х в кращому випадку. По суті, це еквівалент ігрової консолі Xbox 360, і, схоже, вона відкрита для всіх, хто хоче розібрати її та зібрати власну копію", — сказав Менендес після вивчення фотографій російської військової електроніки, зроблених дослідниками.

У російській зброї повно неросійських технологій

Дослідники вказали, що зброя, яку Росія використовує для знищення українських міст, часто базується на західних інноваціях. І це – попри введені після вторгнення в Крим санкції, спрямовані на припинення поставок високотехнологічних товарів, які можуть допомогти військовим можливостям Росії.

Читайте також: Війська Путіна в Україні шукають порятунку від ударів ЗСУ та прикручують на танки сонячні панелі та дерев'яні дошки – Bild

Фахівці виявили, що російські інженери покладалися на певні напівпровідники конкретних західних виробників не тільки в боєприпасах, але і в безпілотниках-розвідниках, обладнанні зв'язку, авіоніці для вертольотів та інших товарах військового призначення.

"Ми бачили, що Росія повторно використовує одні й ті ж електронні компоненти в різних видах зброї, включаючи новітні крилаті ракети та ударні вертольоти, і ми не очікували побачити це. У російській керованій зброї повно неросійських технологій і компонентів, а велика частина задокументованих нами комп'ютерних чіпів була вироблена західними країнами після 2014 року", – сказав один з дослідників Деміен Сплітерс.

Експерт Менендес зазначив, що мішанина деталей, які Росія використовує для створення своєї керованої зброї, може також допомогти пояснити, чому її крилаті ракети іноді не дуже точні.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube