Кабінет Міністрів України пропонує Верховній Раді реформувати систему вищої освіти в Україні для наближення її до стандартів, ухвалених у ЄС, повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
"Трансформуємо вищу освіту в Україні та наближаємо до європейських стандартів. Зміни у системі вищої освіти давно назріли. Про це говорять студенти і викладачі, керівники ЗВО та роботодавці. Ми бачимо це на прикладі українців, які здобули вищу освіту, але ніколи не працювали за спеціальністю. Бо помилились у виборі або взагалі її не потребували. Інші ж після закінчення ЗВО змушені були здобувати ще якусь неформальну освіту, щоб зрештою отримати фах та знайти роботу", — написав Лісовий у телеграм-каналі.
Міністр поскаржився, що справжня цінність вищої освіти в Україні знизилася, у зв'язку з чим, на його думку, відкладати зміни вже просто неможливо.
"Що ми пропонуємо як перші кроки? 20 жовтня уряд запропонував на розгляд ВР законопроєкт, що сприятиме розвитку індивідуальних освітніх траєкторій студентів та вдосконаленню освітнього процесу у вищій освіті", — написав Лісовий.
Згідно із запропонованими змінами, у студентів контрактної форми навчання з'явиться можливість регулювати строки навчання, вони зможуть керувати своїм річним навантаженням у межах 30-80 кредитів ЄКТС (Європейська кредитно-трансферна система) за рік, зможуть завершити бакалаврську програму за 3, 4, 5 або 6 років, що створить більше можливостей для вибору та свободи студентів.
"На бакалаврському освітньому рівні виші зможуть створити міждисциплінарні програми — такі, де в межах однієї галузі вивчаються декілька спеціальностей. Студент вступає на галузь і після проходження двох курсів (або 60-120 кредитів ЄКТС) може обрати спеціальність у межах цієї галузі для подальшого навчання", — додав міністр.
Також замість заочної та вечірньої форм здобуття освіти пропонується впровадити дистанційну, яка не потребує регламентації та відповідає європейській практиці. "Студенти, які навчаються на заочній та дистанційних формах, зможуть завершити своє навчання. А починаючи з 2024 року нові вступники вже обиратимуть або денну, або дистанційну форми здобуття освіти", — додав він.
Крім того, законопроєкт регламентує кількість годин на лекційні та практичні завдання (10 годин із 30 з викладачем для бакалавра та 8 годин із 30 для магістрів).
"Наостанок ще одна важлива теза — будемо відкриті до змін. Так, будь-які системні зміни можуть викликати занепокоєння чи навіть страх, бо "так завжди було". Але без зміни правил гри ми не отримаємо відмінний результат від того, який маємо на сьогодні", — підсумував Лісовий.
