Абсолютна більшість опитаних жителів 10 прифронтових регіонів України отримують новини з національних (54% отримують щоденно) і місцевих (59%) джерел, 16% — з російських джерел, зокрема 6% щодня. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 7-12 серпня 2023 року на замовлення USAID (проєкт "Трансформація комунікацій в Україні").
"Абсолютна більшість респондентів насамперед отримують новини з національних (54% отримують щодня) та місцевих (59%) джерел. Ще, відповідно, 32% і 38% отримують від двох-трьох до чотирьох-шести разів на тиждень, тобто досить регулярно на щотижневій основі. Загалом із міжнародних джерел 28% отримують новини на щоденній основі, плюс 37% отримують щотижня", — ідеться в повідомленні КМІС за підсумками дослідження.
Як повідомляється, загалом 78% опитаних респондентів на щоденній основі споживають новини. Ще 12% споживають досить регулярно (три-чотири рази на тиждень). Лише 10% споживають новини один-два рази на тиждень або рідше. Для 97% респондентів достатньо або дуже важливо стежити за новинами про події в Україні (зокрема, для 67% це дуже важливо).
16% респондентів на щотижневій чи щоденній основі отримують новини з російських джерел, зокрема 6% щодня користуються російськими джерелами. Причому серед цих респондентів, які щодня/щотижня користуються російськими джерелами, 44% користуються і провладними, і опозиційними джерелами, 22% — провладними, 21% — опозиційними.
Серед усіх респондентів найчастіше основними мотивами мешканців їхньої області користуватися російськими джерелами називали зіставлення інформації (17%), інтерес до подачі інформації в Росії (14%), проросійські настрої (11%), бути поінформованим про події в Росії через важливість для України (11%), розуміння бачення подій росіянами (10%);
Протягом 7-12 серпня 2023 року КМІС провів опитування жителів 10 прифронтових регіонів на замовлення проєкту "Трансформація комунікацій в Україні", що є програмою USAID, яку реалізує "Кімонікс Інтернешнл" в Україні. Методом онлайн-інтерв'ю було опитано 1000 дорослих жителів прифронтових регіонів. За звичайних обставин статистична похибка загальної вибірки не перевищує 3,1%.
